Досвід автора

      Розвиток логічного мислення на уроках та в позаурочний час 

у початкових класах

  Навчання в початковій школі не може бути лише процесом засвоєння певної суми знань. Це перш за все має бути захопливе пізнання навколишнього світу через спостереження, через влучно підібрані слова, через образи створені у дитячій уяві фантазії логічного мислення. Свої уроки з логічним мисленням я спрямовую на формування уміння аналізувати, виділяти головне, порівнювати, систематизувати, доводити і спрямовувати, пояснювати поняття, розв’язувати проблеми. У зв’язку з цим у свій навчальний процес я включаю тести, що позитивно впливають на психіку дитини, сприяють формуванню моральних якостей, естетичному і екологічному вихованню. Логічне мислення на уроках української мови є надійним ефектним засобом здійснення творчого розвитку дитини, повноцінне засвоєння всіма учнями кінцевих результатів навчання даного предмета.

         І мета полягає в тому, щоб досягти розвитку в учнів пізнавальних здібностей (сприймання, пам’яті, мислення, уяви, мови) творчих здібностей.

Важливими передумовами логічного уроку є відсутність в учнів емоційних напружень під час виконання творчих завдань, наявність бажання продовжувати роботу, вияв стійкої уваги, позитивного активного ставлення до додаткових завдань. На цих уроках діти навчаються висловлювати свої думки як усно так і письмово.

       Система логічних впав будується так, що кожне із завдань випливає із попереднього і в свою чергу служить опору для наступного. І щоразу вносить елементи нового, чим забезпечується розвиток мислення. Робота у цій системі навчання дає мені можливість у процесі виконання дітьми творчих завдань розглядати проблему різнобічно, спонукати учнів мислити, вчити їх доводити правильність своєї думки. Дуже важливо для розвитку логічного мислення привчати учнів розраховувати на власні сили, не схилятися перед труднощами. Працюючи творчо, діти мають змогу виявити розумову активність. Логічні завдання є пасивними для переважної більшості учнів класу, тому використовую їх здебільшого під час закріплення даної теми або на уроці зв’язного мовлення. Використання логічних завдань раціоналізує мою роботу, пожвавлює процес викладання, допомагає зосередити увагу на найважливішому, найсуттєвішому, підносить виучування матеріалу, активізує процес навчання, полегшує засвоєння  учнями навчального матеріалу.

       Під час вивчення теми «Речення» на уроці з’ясовую з учнями з того воно сОкладається. Пропоную їм за допомогою поданих слів скласти речення. Виконуючи подібні завдання, діти міркують і активно виявляють свої здібності.

Логічні завдання розвивають зорові сприймання дітей. Різновиди логічних завдань я застосовую для перевірки учнів, організації самостійної роботи. Такі завдання дуже подобаються дітям.

         Вправи на редагування тексту привчають дітей до правильного висловлення думок і самоконтролю, стимулюють їхню пильність. На уроках зв’язного мовлення пропоную учням розказати відому казку за допомогою запитань і малюнків. Діти із захопленням складають казку за початком відомої. Таким чином, розвивається логічне, творче мислення, уява. Добре підготовлені проведені перекази привчають учнів логічно, зв’язно викладати думки, сприяти збагаченню лексичного запасу школярів, прищеплювати уміння користуватися образними засобами у своєму мовленні. Читати текст з’ясовуємо, який епізод супроводити одним чи двома малюнками за якими учні потім переказують зміст, вводять деталі, яких не було в тексті переказу (наприклад: Склади з утворених речень текст). Такий вид роботи навчає точно, виразно описувати предмети, явища навколишньої дійсності, сприяє не тільки розвитку логічні уяви учнів.

Сьогодні нові інформаційні технології невід’ємна частина нашого життя. Потужний потік нової інформації, реклами, застосування комп’ютерних технологій і телебачення, поширення ігрових приставок, електронних іграшок та комп’ютерів дуже впливають на виховання дитини і її сприйняття навколишнього світу. Істотно змінюється й характер її улюбленої практичної діяльності – гри, також змінюються улюблені герої й захоплення. Починаючи вчитися в школі вона може відчути певний дискомфорт.

        Державним стандартом початкової загальної освіти передбачається одна з найголовніших задач школи – підготовка всебічно розвиненої, активної особистості здібної до самостійних досліджень і відкриттів. Це означає, перш за все, навчити всіх, без виключення, добре читати, писати, логічно мислити.

Намагаючись реалізувати «проривні» ідеї, поставлені мною у навчальному процесі – вчити цікаво, без примусу. Все це досягається шляхом опрацювання вправ, які збуджують дітей інтереси, дають можливість проявити ініціативу, сприяють самостійному пошуку.

       У моїх учнів зміцнюються математичні знання, розвивається логічне мислення, прискорюється процес мислення. Діти стають кмітливими, зібраними, їх не лякають складні контрольні роботи. Цікаво, що йдуть зміни на краще й на уроках української мови. І, як наслідок усього цього, діти набувають впевненості у собі, такої необхідності в житті. Найважливішим завданням математичної освіти є озброєння учнів загальними прийомами мислення, просторової уяви, розвиток здатності розуміти зміст поставленої задачі, уміння логічно міркувати, засвоювати навички алгоритмічного мислення.

      Кожному важливо навчитися аналізувати, відрізняти гіпотезу від факту, чітко виражати свої думки, а з іншого боку – розвивати уяву й інтуїцію, просторове уявлення, здатність передбачити результат і розв’язання. Саме математика дає сприятливі можливості для виховання волі, працьовитості, наполегливості у подоланні труднощів, завзятості в досягненні цілей.

         Головне завдання математики із самого початку, з першого класу – учити міркувати, учити мислити, - писав педагог-новатор А. А. Столяр., для досягнення найкращих результатів в освоєнні учнями логічного мислення.

Сьогодні математика, яка жива наука з багатобічними зв’язками, що має істотний вплив на розвиток інших наук і практики є базою науково-технічного пОрогресу і важливим компонентом розвитку особистості. Основною ціллю своєї роботи вважаю вивчення математики  яка формує і розвиває мислення людини насамперед абстрактного мислення здатності до абстрагування й уміння працювати з абстрактними, невловимими, об’єктами. У процесі вивчення математики в найбільш чистому вигляді формую логічне та алгоритмічне мислення. Багато якостей мислення- такі. Як сила і гнучкість конструктивність. Критичність і т. д.  Тому в якості одного з основних принципів нової концепції в математику для всіх на перший план ставлю ідею пріоритету розвиваючої функції навчання математики. Відповідно до цього принципу центром методичної системи навчання математики стає не вивчення основ математичної науки як такої. А пізнання навколишнього світу засобами математики. І наслідок до динамічної адаптації людини до цього світу, до соціалізації особистості.                    Основною метою математичної освіти повинен бути розвиток уміння математично, а виходить логічно й усвідомлено досліджувати явища реального світу .        Реалізація цієї мети може  і повинна сприяти рішенню на уроках математики різного роду нестандартних логічних задач.     Тому, використання вчителем цих задач на уроках математики є не тільки бажаним  але навіть необхідним елементом навчання в математиці. Ніхто не буде  сперечатися з тим, що кожний учитель повинен розвивати логічне мислення учнів.  Про це говориться в методичній літературі, пояснювальних записках до навчальних програм.  Однак, як це робить учитель не завжди знає.  Нерідко це призводить до того що розвиток логічного мислення значною мірою йде стихійно тому більшість учнів навіть старшокласників   не опановують прийоми логічного мислення.            З досвіду роботи можу сказати що у шкільному віці одним з ефектних способів розвитку мислення є розв’язування школярами нестандартних логічних задач. Крім того  розв’язування нестандартних логічних задач здатне причепити інтерес до вивчення «класичної» математики.   Значне місце питанню навчання   молодших школярів логічних задач приділяв у своїх   роботах найвідоміший вітчизняний педагог В. Сухомлинський.  Суть його міркувань зводиться до вивчення   й аналізу процесу рішення дітьми логічних задач, при цьому він дослідним шляхом виявляв особливості мислення дітей.      Проблема   впровадження в шкільний курс математики логічних задач не тільки досліджувалась в області педагогіки, психології, але й математики –методистами.  Розвиток у дітей логічного мислення - це одна  з важливих задач початкового навчання.  Уміння мислити логічно, виконувати виводи без наочної опори, зіставляти судження за визначеними правилами - необхідна умова успішного засвоєння    навчального матеріалу.     Для розвитку  логічного  мислення  я працюю із задачами .   Нестандартні логічні задачі – відмінний інструмент для такого розвитку логічного мислення. Найбільш  ефективним методом є застосування різних форм роботи над задачею.

            У сучасних умовах більшість психологів і педагогів визнають, що для активізації самостійної роботи учня необхідно озброїтися не тільки системою знань, а й системою прийому розумової діяльності.

            Відомо, що діти від природи допитливі і повні  бажання вчитися. Але, для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі здібності, необхідно розумне керівництво вчителя. Нерідко ми спостерігаємо, як наші учні, успішно навчаючись у початковій школі починають «падати», відставати в середній і старшій школі. Чому це відбувається? Це не достатній розвиток уміння вирішувати задачі творчо, знаходити раціональні шляхи розв’язування.

            З метою розвитку логічного мислення кожного учня, я підбираю на кожен урок пізнавальні завдання. Це дає можливість сформувати та розвинути всю різноманітність інтелектуальної творчої діяльності учнів, забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих. Надаю перевагу розвитку нестандартного мислення, даю можливість одну і туж задачу розв’язати різними способами, оцінити, вибрати найраціональніший. Така плідна робота створює максимальні умови для самореалізації, сприяє розвитку творчості учнів, дає на відмінну математичну освіту.

            Я вважаю, що головна мета – збудити, дати виявитися самостійним творчим силам дитини, виховати дитину з широким розумінням своїх громадських обов’язків, з незалежним високорозвиненим розумом – таку людину, яка ні де, ні за яких обставин  не загине морально і фізично і проведе в життя свою незалежну думку.